• Close ×
  • Центр надії

    dilmah

    1 вересня ми запустили найбільш амбітний об’єднаний гуманітарний та природоохоронний проект з усіх, які ми будь-коли реалізовували — MJF Centre East.

    Серед проектів, реалізованих Фондом MJF та еквівалентним фондом, який здійснює діяльність в царині охорони навколишнього середовища — Dilmah Conservation, цей проект має особливий резонанс, і не лише за рахунок розміру його фінансування — хоча інвестиція родинного чайного бізнесу в розмірі 1,3 млрд рупій, зроблена за виключно благодійною ініціативою, має велике значення. Цей резонанс пов’язаний скоріш за все з філософією, яка призвела до створення центру, та з його метою.

    Подібно до 11 інших центрів MJF, 90 шкіл та центрів розвитку дитини, заснованих Фондом MJF, це є виконанням даної десятиріччя тому обіцянки зробити Dilmah справою служіння людям.

    Виконання обіцянки, яку мій батько дав своїм клієнтам, є не помітним фактом цієї ініціативи, а радше тим, що це результат зусиль ланкійського чаївника, який вирощує та упаковує чай на Шрі-Ланці з любов’ю до всього світу, з усвідомленням того, що в будь-якій галузі справжня стабільність потребує участі суспільства та навколишнього середовища, і своїм розвитком повинна приносити користь обом.

    Мотивація мого батька зробити наш родинний бізнес справою служіння людям була надзвичайно простою; це те, що він вважав правильним, і розподіл прибутку від свого чайного бізнесу, який тоді лише зароджувався, з менш заможними людьми був моральним обов’язком, що був єдиним відомим йому способом поведінки в бізнесі або в будь-якій іншій діяльності.

    Він є звичайним уродженцем Шрі-Ланки, який у своїй юності щоденно стикався з проблемою вибору купівлі для сніданку булочки та банана в місцевій пекарні Sultana або використання коштів на оплату проїзду потягом до школи. У нього не було формальної освіти, за винятком атестату про закінчення середньої школи, який він отримав у Католицькому коледжі Маріс-Стелла, але мав на озброєнні християнські цінності, прищеплені йому його батьками.

    Протягом усього свого шляху з тихого села Палансена в якості одного з перших ланкійців, обраних для вивчення виробництва чаю в Лондоні, до його підвищення до керуючого директора AF Jones & Co., та в кінцевому підсумку заснування свого власного бізнесу, його позиція завжди була заснована на подяці та змиренні.

    Він завжди розумів, що успіх був благословенням від Бога, і як будь-яке благословення його слід передавати та поширювати. В результаті філософією ведення бізнесу, яку він вперше висловив, коли він відкрив свою справу з 18 співробітниками, і яка продовжується сьогодні на користь тисяч людей, стала справою служіння людству.

    У той час як лідери Асоціації держав Південно-Східної Азії закінчили Регіональну сесію Світового економічного форуму з твердим зобов’язанням зробити Четверту промислову революцію, творець концепції — професор Клаус Шваб визнає, що багато в кого з них ще не відбулась третя, а у деяких навіть друга промислова революція.

    У нашій реальності існує дивовижна істина, яка полягає в тому, що попри все більш вражаючі досягнення технологічного прогресу, багато хто в країнах третього світу навіть приблизно не відчув на собі переваг цього прогресу. Без радикальних змін у наших спільних зусиллях з боротьби з бідністю, зі зміною клімату й нерівністю, малоймовірно, що щось можливо змінити для більшості тих, хто сьогодні перебуває на периферії.

    Саме тому запуск проекту MJF Centre East повинен отримати ще більший резонанс у ділових людей, які в більшій мірі підтримують теорію про те, що підприємства існують в першу чергу для збільшення «вартості акціонерного капіталу», а не для подолання бідності та захисту навколишнього середовища.

    Сьогодні найбільшими загрозами для кожної людини, бізнесу та уряду є нерівність та зміна клімату, які безпосередньо пов’язані одне з одним, посилюючи наслідки одне одного, і які, якщо їх не спинити, призведуть до загальної катастрофи.

    Поняття розподілу переваг успіху з менш щасливими людьми у ширшій спільноті не користувалися успіхом у той час, коли мій батько заснував Dilmah, а це були 1970-і, й ділові люди виправдовувались огидним постулатом Фрідмана; Мілтон Фрідман писав, що «існує одна і єдина соціальна відповідальність бізнесу — використовувати свої ресурси й здійснювати свою діяльність, спрямовану на збільшення його прибутку, до тих пір, поки він грає в межах правил, тобто, бере участь у відкритій та вільній конкуренції без обману або шахрайства».

    Етичний бізнес був на той час відверто не таким модним, як зараз, хоча, на жаль, навіть сьогодні слово «мода» не зовсім тут підходить, оскільки в багатьох випадках етика стосується сприйняття, а не реальності. Споживчий попит на соціальну відповідальність бізнесу спочатку задовольнявся великою кількістю гучних заяв про добрі наміри, позерством та нещирістю.

    У той час багато хто вважав, що він має вибір, однак сьогодні видно неозброєним оком, що фермер в Ембуліпітії, рубач тростини в Муллайтіву та бізнесмен в Коломбо мають одне й те ж саме майбутнє.

    Негативним і в остаточному підсумку руйнівним результатом нерівності є конфлікт, наслідки неконтрольованої зміни клімату, як у вологій, так і в сухій зоні, що є катастрофічними з економічної, соціальної й політичної точок зору. На користь загальності ситуації слід додати, що ані зміна клімату, ані нерівність не можуть бути усунені без щирого і взаємно шанобливого партнерства між усіма зацікавленими сторонами — фермером, рубачем, підприємцем, а також бюрократами, політиками, науковцями тощо.

    Проект MJF Centre East забезпечить величезні гуманітарні переваги тисячам економічно й соціально маргіналізованих молодих людей, жінок та чоловіків у Східній Шрі-Ланці, змінить життя дітей з обмеженими фізичними можливостями та навчить молодь програмуванню, мистецтву приготування їжі, проектуванню, забезпечуючи при цьому розвиток підприємництва, освіти, а також здійснення позитивних змін навколишнього середовища, що є найбільш важливим для сприяння фермерам у адаптуванні до мінливих умов навколишнього середовища. Перш за все, Центр розуміє, що ми, як і ланкійці, всі ділові люди та інші особи, маємо безвідкличне зобов’язання перед нашим суспільством і навколишнім середовищем, і згідно з цим зобов’язанням ми також маємо ресурси й можливості для забезпечення того, щоб взяти під свій контроль нашу спільну долю і прагнути до забезпечення майбутнім поколінням такої ж якості життя й можливостей, що і в нас.

    (Автор — член правління Благодійного фонду MJF та Генеральний директор Dimah Tea. Молодший син засновника Dilmah Tea Меррілла Дж. Фернандо. Разом зі своїм братом Маліком, Ділхан перейняв від батька пристрасну відданість чайному бізнесу, етиці в бізнесі та концепції бізнесу як служіння людям.)